Наш клієнт, підприємець і засновник проєкту Street Fight Ukraine, розповідає історію власного бізнесу. Саме завдяки його компанії в українських містах стали з'являтися унікальні спортивні майданчики, де кожна людина може безкоштовно попрактикуватися в єдиноборствах. Тож як це стало можливим?
Я займаюся спортом з дванадцяти років. Секція дзюдо стала моїм першим залом. На кожне тренування я ходив пішки за чотири кілометри від дому і не бачив в цьому жодної проблеми.
Вже за два роки у меня з’явився другий зал. Його я власноруч облаштував на своєму горищі. Там було все необхідне: саморобні тренажери, залізні снаряди і величезна, набита всім чим можна 150-кілограмова груша, яка мало не провалила стелю.
Згодом я захопився іншими єдиноборствами: займався кікбоксингом, рукопашним і ножовим боями. Відтак бойові мистецтва стали моїм життям, спонукали мене вчитися і вдосконалюватися, ставити питання і знаходити щось нове. Я постійно вишукував інформацію, що мене цікавила — наприклад, знаходив раритетні діафільми, які розповідали про каратистську техніку.
Мабуть, саме ця відданість спорту згодом і сформує ідею, яку я намагаюся втілювати вже кілька років: кожна людина, яка любить бойові мистецтва, може знайти у своєму місті безкоштовний майданчик для єдиноборств — і мати можливість приходити туди у будь-який час, щоб потренуватись.
Сьогодні, коли заводять мову про нові майданчики у місті, то мають на увазі лише дитячі. Ніби не існує, наприклад, людей, яким подобається бойовий спорт. А таких людей чимало: хтось лише робить перші кроки; хтось вже активно тренується; хтось займався у минулому, але зараз не може відвідувати секцію (чи навіть просто повісити у себе вдома боксерську грушу). Тож кожен такий майданчик — це завжди про нові шанси і нові можливості.
Чотири роки тому наша компанія облаштувала перший, тоді ще експериментальний єдиноборський майданчик на Троєщині, на березі мальовничого озера. Ми стали першопрохідцями, адже подібного раніше не робив ніхто. У нас горіли очі, ми креативили, як могли. З усіх наших об'єктів цей перший так і залишився найменшим — і, на жаль, найнедоглянутішим. Згодом ніхто не забрав його на баланс, не приглядав за ним — і невдовзі його добряче відвандалили.
Зараз ситуація дещо змінилася. За цей час ми вже відкрили десять великих вуличних майданчиків для єдиноборців і облаштували шістнадцять трохи менших. Тепер ми постійно буваємо на всіх наших об'єктах, пильнуємо за станом снарядів і тренажерів, і оновлюємо їх, якщо треба. Ми досі є невеликою компанією, яка лише розвивається — але єдиною, яка по-справжньому розбирається в цій темі.
Наша команда не просто конструює вуличні локації для занять бойовими мистецтвами. Передусім ми їх проектуємо і постійно вдосконалюємо. Для нас важлива кожна деталь: людям має бути просто знайти будь-який наш майданчик — і отримувати задоволення від тренувань на ньому.
Особливо прискіпливо я ставлюся до вибору місця. У мене є своєрідна «чуйка», я одразу бачу, де майданчик «злетить», а де — стоятиме пусткою. Іноді доводиться проявляти справжні дива дипломатії, щоб втокмачити майбутнім його розпорядникам, чому люди просто не підуть в обрану ними «точку на мапі» — і куди її набагато краще буде перенести. На щастя, майже завжди мені це вдається.
Всі тренажери і снаряди, які ви побачите на «стрітфайтівських» майданчиках — нами не лише зроблені, але й продумані. Так, ви помітите, що наші боксерські мішки та подушки трохи «важче» бити, тому що ми наповнюємо їх резиновою стружкою. За нашим досвідом, це найкраще рішення для вуличних снарядів, адже лише так вони влітку не розбухатимуть від дощів, а взимку — не репатимуться на морозі.
Ми майже не використовуємо резину як покриття для майданчиків. По-перше, це коштуватиме стільки ж, скільки зведення всього об'єкту. По-друге, резина зовсім не придатна для єдиноборств, де мало не кожен удар обов'язково супроводжується прокруткою стопи. Так резину дуже швидко «вбивають» і житиме вона не більше двох років. Тож найкраща опора під ногами — це звичайний асфальт.
Одна з моїх персональних розробок для наших майданчиків — бойовий тренажер, який ми назвали «бандитом». Зовні він нагадує щось середнє між важкою боксерською грушею та бойовим манекеном. Але справжня його «фішка» — це закладена у нього неправильна розвагівка. Завдяки їй після кожного удару спортсмен не зможе прорахувати, за якою траєкторією рухатиметься снаряд і звідки «атакуватиме» у відповідь. Цю його непередбачуваність відмічали й професійні бійці: мовляв, спарингувати із ним доволі важко, але водночас і дуже цікаво.
Наразі головні наші замовники — це муніципалітети невеликих міст. У нас є цілий набір із багатьох функціональних зон: окрім снарядів, боксерського рингу, борцівських килимів та октагонів для змішаних бойових мистецтв, ми пропонуємо і локації для кросфіту, воркауту, силових вправ. Клієнти ж можуть просто компонувати їх, як конструктор. Вартість одного майданчика в середньому сягає від ста тисяч до півтора мільйона гривень — в залежності від розміру та функціоналу.
Наша компанія невелика, але дружня. Так, на виробництві у цеху працює п'ятеро людей, а за проєктні рішення відповідальний я зі співробітником-архітектором. Найбільше часу — до трьох місяців — витрачається саме на проєктну документацію. А ось для виробництва всього необхідного обладнання зазвичай вистачає трохи більше одного місяця. У нашій компанії завжди кипить робота: я вже забув, що таке вихідні, а мій робочий графік наперед розписаний на декілька тижнів.
Наші майданчики вже успішно працюють, зокрема, у Боярці, Вишневому, Гатному, Софіївській Борщагівці і на Крюківщині. Поки що найбільший наш об'єкт ми невдовзі плануємо відкрити у Чабанах. Його площа сягне 1200 кв.м.
Натомість облаштувати такі локації у Києві все ще доволі складно. Я вже спілкувався з цього приводу майже з усіма головами київських райдержадміністрацій, але великого ентузіазму поки не помітив. Втім, ми все одно мріємо, що одного дня ми облаштуємо великий майданчик для єдиноборств у Гідропарку, який чудово доповнить місцеву культову «качалку».
Також я дуже радий, що на наших майданчиках все частіше починають проводити змагання (наприклад, з боксу). Сподіваюся, що у найближчому майбутньому ми перейдемо на той рівень, коли на рингах і октагонах Street Fight Ukraine анонсуватимуть численні змагання і турніри дуже високого рівня.
На жаль, ми вже не раз стикалися із дурним вандалізмом (пригадую випадок, коли хтось нацькував бійцівську собаку на один з наших тренажерів). У більшості міст, де ми зводили майданчики, їх вже закрили і обладнали відеоспостереженням. Кажуть, що це допомогло і туди тепер не потрапляють «випадкові перехожі».
Втім, це не означає, що туди закритий доступ для зацікавлених людей. Зараз ми працюємо над впровадженням простої системи доступу. Нами будуть створені спеціальні місцеві спільноти. Щоб отримати доступ до майданчиків достатньо буде стати її частиною, зареєструвавшись у відповідній групі у месенджерах, а також погодившись із правилами поведінки — доволі простими і невибагливими. Після того, як вас зареєструють, ви зможете будь-коли відвідувати майданчик за допомогою «електронного дзвінка».
Я неодноразово зустрічав тут людей, які приїжджали тренуватися вночі, оскільки їхній режим роботи давав їм лише таку можливість. А коли ми оновлювали майданчик у Вишневому, то часто бачили під входом 70-річного дідуся, який тренувався тут двічі на день. Під час ремонту він приходив щодня — і вперто чекав, коли ворота відкриються знову...
Якщо й вам потрібна реєстрація торговельної марки, можна подати он-лайн заявку на нашому сайті. Окрім цього, користувачам доступна безкоштовна ознайомча перевірка торговельної марки по базі зареєстрованих: https://profitmark.ua/