Марина Чепік - наш клієнт і співзасновниця київської мережі кав'ярень Two beans. Зараз закладів три: на Подолі, на південному вокзалі і на Осокорках. Крім того, під своїм ім'ям компанія пропонує каву з вендингових автоматів по всьому місту і зерна для домашньої кави. Марина розповіла нам, як сімейній міні-кав'ярні вдалося не втратити персонал під час локдауна.
Коли ми з чоловіком переїхали до Києва, я не могла знайти роботу за фахом, тому влаштувалася в кав'ярню біля дому, де працювала п'ять років. Мій чоловік займався кавовими вендинговими автоматами, коли в 2015 році йому запропонували в оренду гарне приміщення під кав'ярню на Подолі. І ми вирішили ризикнути. Звичайно, мені було страшно залишати стабільну роботу, з іншого боку, я отримала там величезний досвід - як в спілкуванні з клієнтами, так і в приготуванні кави, і тепер з цими знаннями могла працювати на себе.
СПЕРШУ МЕНІ ДОВОДИЛОСЯ ПРАЦЮВАТИ НА ТОЧКИ САМІЙ - І ЯК АДМІНІСТРАТОР, І ЯК БАРИСТА
Перший час, коли кав'ярні ще не були достатньо прибутковими, було складно знайти людей. Часто бувало, що під час випробувального терміну стажер приходив на день на роботу, а пізно ввечері дзвонив і повідомляв, що з завтрашнього дня вже не вийде - і мені доводилося працювати самій.
Зараз у нас шість бариста і один адміністратор. Я дуже уважно ставлюся до підбору персоналу, адже саме від бариста залежить, чи сподобається гостю в кав'ярні і чи повернеться він. Усіх працівників я вчу і підказую їм у роботі, спілкуюся з ними на одному рівні, у нас близькі і дружні стосунки. Коли я приходжу в кав'ярню, вони завжди раді мене бачити, ми заряджаємо одне одного позитивом. Звичайно, ми мотивуємо працівників фінансово. У березні під час локдауна наші кав'ярні були закриті, але продовжували працювати вендингові автомати - їх приблизно двадцять по Києву в супермаркетах і бізнес-центрах, і мій чоловік самостійно займався їхнім обслуговуванням. Завдяки цьому ми платили зарплату співробітникам, і нам вдалося зберегти команду в повному складі.
У НАС НЕМАЄ ЦІЛІ ЗАХОПИТИ КИЇВ
У 2020 році нашою головною метою було, як і для багатьох підприємців, не зачинитися. Ми не займаємося просуванням в соцмережах: кав'ярні працюють завдяки сарафанному радіо, оскільки ми працюємо місцево.
У нас п'ятнадцять різних сортів - арабіка і купажі з робусти. Кавові зерна ми обсмажуємо у київської компанії, яка займається обсмаженням для оптових продажів. Власники - наші хороші знайомі, тому мій чоловік регулярно приїжджає на виробництво і може контролювати весь процес. Це важливо, адже ми - прихильники темного обсмаження: ми переконані, що саме при такій обробці зерно найяскравіше може розкрити свій смак.
Акцент кав'ярні - неоновий логотип, який привертає увагу, а також цікавий декор в одному стилі і красиво оформлений товар на прилавку. Крім кави, ми продаємо і супутні товари: чай, батончики, корисні солодощі. Випічку замовляємо у постачальників.
Ми не розпорошуємося на різні напрямки, не намагаємося захопити Київ і відкритися в кожному районі - це не в наших силах, ми - сімейних бізнес. У нас затишно, якісно і смачно. Для нас важливо, щоб гість до нас повертався, тому, якщо кава вийшла не такою, як він хотів, ми безкоштовно переробляємо. Так само якщо клієнт купив у нас зернову каву, але вона з якихось причин погано мелеться в його кавомолці, ми за свій рахунок міняємо зерна.
Торговельну марку ми зареєстрували, щоб під своїм брендом не лише готувати каву, але і продавати зерна, обсмажування яких ми особисто контролюємо.
